Одного разу рибак, на ім’я Іуда з міста Пансади, почув проповідь Ісуса Христа. Це його настільки вразило, що він послідував за ним. Назвали його Фомою (Близнюк) і став він одним із апостолів. Він дуже цінував і вшановував Ісуса, через що без сумніву залишив родину, роботу і рідне місто.
Фому називали невіруючим, бо він ніяк не погоджувався з апостолами, що Ісус Воскрес після загибелі. Однак він увірував у Боже воскресіння, коли Ісус явився йому на 8-й день. Відтоді, Фома з ще більшою наснагою проповідував Ісуса. В Індію він вирушив, коли апостоли вирішували хто куди йде далі нести Слово Боже.
Та започаткував багато православних храмів в різних містах та містечках цієї країни.
Кінець життя він страждав. Його жорстоко вбили, перед цим довго піддавали каторзі. З того часу, весь світ вшановує пам’ять апостола Фоми Невіруючого.
Традиції:
Відзначали свято великим застіллям. В цей день обжерливість не вважається гріхом, а навпаки, за це можна отримати благословення, добробут та достаток в оселі.
Обов’язково зранку потрібно сходити до церкви, помолитися та поставити свічку святому.
Дуже гарна народна традиція полягає в тому, що в цей день заготовляють запаси (консервація, квашення) та засипають зерно у склад для зберігання.
Все що заготується 19 жовтня, збережеться до наступного врожаю.
