22 березня, православний світ відзначає велике свято «Сорок святих». В 320 році, взимку, в місті Севастія проживали сорок римських воїнів. В цей час кожен міг дотримуватись будь-якої віри, згідно підписаного закону. Проте, все одно існувала ненависть між віросповіданнями. Воєначальник був язичником та принижував своїх воїнів за прихильність християнській вірі. Він намагався змусити їх звернутися до язичництва.
Однієї зимової ночі їх схопили, зняли одяг та відвели на замерзле озеро. На березі влаштували баню, щоб той, хто зречеться своєї віри, міг нею скористатися. Проте, жоден солдат цього не зробив. Під ранок, один все ж таки вирішив побігти до бані, але одразу помер на місці.
На зорі, благодатне світло осяяло мучеників. Один з конвоїрів, шокований дивом, також зняв з себе одяг та приєднався до воїнів. Цей вчинок дуже розлютив воєначальника та за його наказом, кожному мученику перебили колінні чашечки та спалили, а останки кинули в воду. Коли пройшло три дні, місцевому єпископу наснилися душі покійних та розповіли, що з ними сталося. Він вирушив на місце загибелі воїнів та провів заупокійну літургію над ними.
Традиції в цей день.
На свято моляться про близьких, що несуть ратну службу та про успішне її завершення.
Господині печуть булочки у вигляді пташок та пригощають ними дітей.
Якщо 22 березня вранці мороз, тоді наступні сорок днів будуть холодними.
Також, наші пращури пекли хлібні кульки та кожен день кидали одну з них за поріг. Цей обряд проводився для того, щоб зберегти посіви.
На свято не можна ходити на полювання та рибалку, інакше протягом сорока днів здобичі не буде.
Народні прикмети в цей день.
Гримить грім — погода протягом року буде холоднішою, ніж зазвичай.
Сороки літають та ніде не приземляються — до потепління.
В ніч з 22 на 23 березня немає зірок на небі — зима буде морозною та з хуртовинами.
