Гірчиця являється відмінним добривом-сидератом. Вона може витісняти бур’яни з городу, покращувати та структурувати ґрунт. А ще гірчиця очищує землю від фосфатного важко розчинного добрива. У коренях, стеблах й листі гірчиці може накопичуватись багато азоту, який необхідний рослинам для гарного зростання.
Кущі гірчиці розростаються та заглушують всі бур’яни на ділянці, а культурним рослинам після зимівлі, перегнивша гірчиця приносить дуже велику користь.
Переваги гірчиці посадженої восени:
- Знищує фітофтору, гниль та паршу в землі;
- Унеможливлює життя плодожеркам, слимакам та дротяникам на ділянці;
- Пригнічує бур’яни;
- При накопиченні азоту, не допускає вилуговування землі;
- Стає шаром родючої мульчі, яка прикриває землю собою від підмерзання.
Гірчиця, також, є дуже хорошим медоносом.
Навесні її інколи садять між картопляними рядами, поміж виноградниками, грядками з квасолею та фруктовими деревами, щоб захистити їх від шкідливих комах.
Вирощування гірчиці.
Посіви гірчиці дуже невибагливі й вони можуть перенести нетривалі до -5C заморозки.
Її висівають рядами, відстань між якими 20 см, а в рядку між рослинами повинно бути не менше 10-15 см та на глибину 1-1,5 см, в залежності від типу ґрунту. Після посіву рослини сходять на 3-5 день.
В які терміни сіють гірчицю восени.
Її сіють після збору картоплі, буряку, злакових культур та інших. Часто гірчицю сіють під зиму, для раннього сходження її. Для цього глибину посадки потрібно збільшити, а терміни посіву перенести на більш пізніші строки — перед самими морозами. Залишити посіви в спокої на 5-6 місяців до самої весни.
Не можна допускати, щоб гірчиця загрубіла та зацвіла. Зрізати її потрібно на 5-7 тижні. Далі закласти в землю, додаючи разом трохи старого компосту, в якому багато черв’яків. Можна покоси гірчиці полити розчином зі спеціальних мікроорганізмів, які швидко перероблять її в гумус.
Щоб відновити землю, посіви гірчиці, бажано, поєднувати з різними типами сидератів, для кращого насичення землі іншими корисними речовинами.
