Кілька років тому моя подруга закрутила роман з одруженим чоловіком.
Вони зустрічалися потай упродовж кількох років, а згодом він залишив дружину й остаточно перейшов до неї. Щоразу, коли між нами заходила мова про цю історію, подруга звинувачувала його колишню — мовляв, та не дбала про нього, не стежила за собою і не намагалася його зрозуміти.
Я не засуджувала — все ж таки це була моя подруга.
Перший рік вони справді здавалися щасливими. А потім у її житті почалося справжнє пекло: маніпуляції, зради, нескінченні сварки, болісні розставання і стільки ж спроб почати все спочатку.
Минуло приблизно три роки, і моя подруга — колись квітуча, впевнена в собі жінка — перетворилася на виснажену, зламану й нещасну людину.
Я не пліткую і не шукаю сенсацій. Просто хочу сказати це тим, для кого чужий досвід нічого не означає.
Якщо чоловік поводиться підло, причина не в тому, що поруч із ним «погана» жінка. Причина в тому, що цей чоловік — негідник.
А якщо ти наважуєшся зв’язатися з таким, будь готова ковтати бруд ложками. Бо для таких чоловіків не існує «особливих». І ти для нього — теж не виняток, повір.
Свого дочекайся, а від чужого тримайся подалі. Не заради іншої жінки, не з міркувань солідарності чи шляхетності — а заради себе самої.
