У психологічно здорових людей існує МЕЖА ЛЮБОВІ, яка залишає її живою рівно до тих пір, поки почуття взаємні, і поки за отримання доступу до людини не треба розплачуватися знищенням почуття власної гідності …
Я називаю це захисними механізмами, тому що від хворої любові варто мати хороший імунітет …
Треба вміти, друзі мої, закрити двері перед носом тих, хто хронічно носить своє тіло від одного порога до іншого … Це не любов …
Треба вміти відсилати подалі тих, хто хоче отримувати довічну ренту ЛЮБОВІ натомість ОДНОРАЗОВОЇ ДОПОМОГИ …
Відчуваєте різницю? … І це не любов …

Треба вміти розчарувати очікування тих, хто думає, ніби їх повернення з будь-яких полів зради буде прощено просто за фактом того, що вони повернулись назад …
Якщо розчарування дається важко, то просто поміркуйте над тим, повернулися б до вас, отримати у них там, куди вони відбували без оглядки на вашу біль і страждання …
Знову не любов …
Треба вміти перервати свої особисті приниження у вигляді жалюгідного випрошування і заслуговування любові, раз і назавжди зрозумівши, що існуючу любов поспішають подарувати, а ось неіснуючу навіть продають з великим небажанням …
Не любов …
Так, існують ситуації, гнучкість в яких актуальніше, ніж категоричність …
Але саме в любові, як показує практика, першими ламають якраз тих, хто готовий проявити будь-яку ступінь гнучкості заради отримання і утримання цієї самої любові …
А цінні виявляються ті з нас, хто точно знає, ЯК з НИМИ МОЖНА, І ЯК МОЖНА з ІНШИМИ …
Всепрощення – це всього лише ВСЕДОЗВОЛЕНІСТЬ, котра видає ліцензію на вбивство особистості в тому, хто готовий проковтнути все.
А право не прощати – це зовсім не кипіти роками від злості і образи, а всього лише перестати пускати в своє життя тих, хто почав паразитувати на вашому прощенні…
І перестати шукати їм виправдання …
Будь-яку любов починайте з любові до себе …