28 липня православна церква відзначає велике церковне свято – хрещення Київської Русі.
28 липня 2021 року православна церква відзначає велике церковне свято – хрещення Київської Русі.
Подія відбулася майже через тисячу років після смерті та воскресіння Спасителя. Офіційна дата, підтверджена літописами – 988 рік.
Цікаво, що дата святкування – 28 липня – пов’язана не стільки з датою хрещення, скільки з датою вшанування хрестителя Русі – князя Володимира Великого, який започаткував християнську цивілізацію на рідних землях, за що отримав ім’я князь-Святитель.
Саме князь Володимир у 988 році втілив у життя мрії своєї бабусі – рівноапостольної княгині Ольги – встановив християнську віру на Київській Русі.
Історія свята Хрещення Русі
До встановлення християнства, Русь буля язичницькою. Русини вклонялися сонцю (Дажбог) та грому з блискавкою (Перун). Були ще ідоли-помічники – покровителі води, лісів, господарства тощо.
На наші землі вперше приніс християнство ще апостол Андрій Первозваний – учень Христа. Він проповідував у Скіфії, яка згодом стала Руссю. За переданнями, Андрій Первозваний піднявся на київські гори, встановив дерев’яний хрест та пророкував: “Тут буде віра Христова”. Апостол Андрій дійшов з Києва до Новгороду, а звідти – до островів Валааму (нині – Карелія, північ РФ) мав учнів, які хрестили жерців та проповідували християнство.
Першими з князів Київської Русі хрестилися київські князі Аскольд та Дір (у 867 році). Через 100 років хрещення прийняла княгиня Ольга (у 957 році), яка мріяла, аби її син Святослав став християнином, але цього не сталося. Це зробив її онук – князь Володимир – встановив на Русі нову віру.
Яким був князь Володимир
Князь Володимир – приклад того, як віра докорінно може змінити людину. До прийняття християнства князь був палким язичником. Саме за його часів були принесені в жертву ідолам два християнина – Федір та Іоанн (батько та син). Федір та Іоанн вважаються першомучениками Русі.
Згодом князь Володимир відчув порожність язичництва та почав шукати нову віру.
До нього приходили магометяни (іслам), євреї (іудаїзм), німці (католицтво) та греки (православ’я), які розповідали про свою віру. Князю припало до душі православ’я, тим більше, він мав приклад перед очима – життя рідної бабусі княгині Ольги.
Але він ще був гордим язичником, і замість того, щоб попросити греків похрестити його, пішов на них війною – взяв місто Корсунь (нині – Херсонес), який належав грекам.
Князь Володимир затребував від грецьких імператорів, що бажає одружитися з їхньою царівною Анною.
Саме тоді князь Володимир раптово почав втрачати зір та згодом осліп. Його наречена – царівна Анна – запропонувала прийняти Святе Хрещення. Після звершення обряду князь Володимир раптово почав бачити та остаточно увірував у Господа.
У 988 році князь одружився з царівною Анною та повернувся до Києва разом з грецькими священиками й усім необхідним для богослужіння.
Першими хрестилися 12 синів Володимира та бояри. Далі – князь повелів киянам прийти на приток Дніпра – річку Почайну, де священики провели перше загальне Таїнство Святого Хрещення.
Князь Володимир докорінно змінився. Жорстокий язичник став благочестивим християнином. Опікувався бідними, повелів приходити до нього на княжий двір по допомогу всім бажаючим. Народ дуже любив князя Владимира, називав “Красне Сонечко”.
Що треба робити на свято Хрещення
Щороку православні церкви та монастирі влаштовують хресну ходу на честь свята Хрещення Русі. Деякі з них тривають кілька днів, і навіть тижнів.
Цього дня бажано замислитися про своє життя, можливо щось змінити, як змінив свого часу великий князь Володимир. Прийти до церкви, помолитися, відсвяткувати разом з вірянами становлення нової, християнської цивілізації на наших землях, привітати рідних та близьких.
