Напевне, перша та найважливіша потреба будь-якої людини – це фінансовий достаток. Стабільний заробіток – міцне підґрунтя для подальшого розвитку та становлення особистостей. Та й в принципі це засіб і спосіб існування. Втім, не рідко навіть за хороший заробіток потрібно платити. Власним здоров’ям, наприклад. Або міцними нервами. Добре, коли ти молодий та сильний, а що коли це все вже позаду? Люди похилого віку, які продовжують працювати і намагаються якомога пізніше виходити на пенсію, дуже часто жаліють про свій вибір. Адже тепер робота дається їм куди важче, ніж колись.
Більшість людей просто боїться вийти на пенсію, передчуваючи власну незахищеність. А ще лякають мізерні кошти, які їм обіцяє виплачувати держава. Більшості просто хочеться почуватися самостійними та незалежними від когось. Однаково втомлює й інтелектуальна діяльність, і фізична праця. Але це й не дивно. Навіть молодь зараз бореться із вигорянням та депресивним станом. І все це є просто наслідками важкої праці та браку відпочинку.
Деякий негативний вплив роботи на стан людини є очевидним, а десь наслідки проявляються тільки з часом.
Одним із найпоширеніших негараздів у людини, яка постійно працює, є проблеми з травною системою. Ми забуваємо або й не встигаємо поїсти корисно, ситно та вчасно. Нам, здається, вистачає тільки чашки кави. Сюди ж можемо додати безсоння та тривожні стани.
А якщо вам не пощастило все життя пропрацювати фізично, то стан здоров’я буде ще гіршим. Скажете, що навряд це стосується людей пенсійного віку, але ж ні. Навіть пенсіонери часто їдуть за кордон на заводи чи ферми, щоб трохи підзаробити. Вони готові гнути спину заради своїх дітей та онуків. А тим часом загальна картина їхнього фізичного, як і морального, стану пригнічується. Чи варте воно того? Усіх грошей не заробиш. А якщо й так, то і їх вам з часом стане мало.
Замість постійної праці можна просто відпочити. Нарешті зайнятися улюбленими справами, знайти нові хобі і таке інше. Слід нарешті подумати про себе. Діти вже дорослі і самі про власні сім’ї подбають. А ви приділіть час власному здоров’ю. Пенсія — не привід опускати руки і жалітися на все довкола. Це можливість висипатися, смачно поїсти, відпочити і приділити час своєму Я.
На роботі ж про такі блага можна тільки мріяти. Тому хоча б у 60 почніть дбати про себе. Попереду ще є час, тож використайте його з користю. Поспілкуйтеся з рідними та друзями, пізнайте нові кулінарні вершини, зробіть те, що так довго відкладали.
Ніколи не пізно взятися за себе. Повірте, спочатку буде страшно та незвично, але до хорошого швидко звикаєш. Тому, якщо у вас є час та можливість, користайте їх. Життя непередбачуване і варто цінувати та хапатися за кожну мить. Особливо якщо це щось приємне та заслужене.
Бережіть себе і будьте здоровими!
Чи погоджуєтеся з такою думкою?
А як довго ви присвячували себе роботі?
